1. Словник української мови у 20 томах

безрозумний

БЕЗРОЗУ́МНИЙ, а, е, рідко.

Те саме, що нерозу́мний.

Вгамується безрозумне завзяття (Сл. Гр.);

Дурна дівчина безрозумная по гультяєві плаче (П. Чубинський);

На балу кокетлива Мадонна В'ється безрозумна, як мотиль (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безрозумний — безрозу́мний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. безрозумний — -а, -е, рідко. Те саме, що нерозумний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безрозумний — БЕЗРОЗУ́МНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що нерозу́мний. Дурна дівчина безрозумная по гультяєві плаче (Чуб., V, 1874, 275); Вгамується безрозумне завзяття (Сл. Гр.); На балу кокетлива Мадонна В’ється безрозумна, як мотиль (Рильський, І, 1956, 193). Словник української мови в 11 томах
  4. безрозумний — Безрозумний, -а, -е Безумный, лишенный разума. П'яний і безрозумний. ЗОЮР. ІІ. 297, 298. Вгамується безрозумне завзяття. К. ЦН. 206. І безрозумна темнота до Дніпра прожогом лине. К. МБ. ІІІ. 243. Словник української мови Грінченка