безрукавний

БЕЗРУКА́ВНИЙ, а, е.

Без рукавів.

Назустріч нам виходить дівчина Катруся в безрукавному кожушку (А. Шиян);

Бойківські кушніри, крім вичинки шкіри, шили безрукавні кожухи, шапки, рукавиці (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. безрукавний — безрука́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безрукавний — -а, -е. Без рукавів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безрукавний — БЕЗРУКА́ВНИЙ, а, е. Без рукавів. Назустріч нам виходить дівчина Катруся в безрукавному кожушку (Шиян, Переможці, 1950, 170).  Словник української мови в 11 томах