1. Словник української мови у 20 томах

безрукавний

БЕЗРУКА́ВНИЙ, а, е.

Без рукавів.

Назустріч нам виходить дівчина Катруся в безрукавному кожушку (А. Шиян);

Бойківські кушніри, крім вичинки шкіри, шили безрукавні кожухи, шапки, рукавиці (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безрукавний — безрука́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безрукавний — -а, -е. Без рукавів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безрукавний — БЕЗРУКА́ВНИЙ, а, е. Без рукавів. Назустріч нам виходить дівчина Катруся в безрукавному кожушку (Шиян, Переможці, 1950, 170). Словник української мови в 11 томах