безсмак

БЕ́ЗСМАК, у, ч., рідко.

Брак доброго смаку; несмак.

Майже в кожній п'єсі основна ідея, розвиваючись у дії, втілюється в якому-небудь випадковому образі; але цей прийом не завжди вдається, а часом вносить у п'єсу деякий безсмак (з наук. літ.);

У розлогому інтерв'ю велика поетеса каже, що до відрази ненавидить лицемірство та безсмак (з Інтернету);

Безсмак у музиці.

Значення в інших словниках

1. безсмак — бе́зсмак іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. безсмак — -у, ч. Брак доброго смаку; несмак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безсмак — Бе́зсмак, -ку, -кові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. безсмак — БЕ́ЗСМАК, у, ч. Брак доброго смаку; несмак.  Словник української мови в 11 томах