безсонниця
БЕЗСО́ННИЦЯ, і, ж., рідко.
Те саме, що безсо́ння.
Від безсонниці й утоми На лиці її засіла блідість (І. Франко);
Ні з того ні з сього напали .. безсонниці (Леся Українка);
– Як здоров'ячко? – тривожиться Таран. – Тебе, я бачу, безсонниця мучить (С. Журахович).
Словник української мови (СУМ-20)