безстидно

БЕЗСТИ́ДНО.

Присл. до безсти́дний.

Чарівні були обличчя, Тільки трошки безсоромні, Розмальовані безстидно, Всі кричали мов скажені (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. безстидно — безсти́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безстидно — Присл. до безстидний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безстидно — БЕЗСТИ́ДНО. Присл. до безсти́дний. Чарівні були обличчя, Тільки трошки безсоромні. Розмальовані безстидно, Всі кричали мов скажені (Л. Укр., IV, 1954, 171).  Словник української мови в 11 томах