безстидно
БЕЗСТИ́ДНО. Присл. до безсти́дний.
Чарівні були обличчя, Тільки трошки безсоромні. Розмальовані безстидно, Всі кричали мов скажені (Л. Укр., IV, 1954, 171).
Словник української мови (СУМ-11)БЕЗСТИ́ДНО. Присл. до безсти́дний.
Чарівні були обличчя, Тільки трошки безсоромні. Розмальовані безстидно, Всі кричали мов скажені (Л. Укр., IV, 1954, 171).
Словник української мови (СУМ-11)