безстидниця

БЕЗСТИ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до безсти́дник.

Так-бо нічого б і не було, якби вона втекла, а то й стоїть, і регочеться… У! безстидниця! (Кв.-Осн., II, 1956, 433);

Безстиднице! Нема тобі сорому перед матір’ю, перед людьми, перед богом! (Н.-Лев., II, 1956, 528).

Значення в інших словниках

1. безстидниця — безсти́дниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. безстидниця — -і. Жін. до безстидник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безстидниця — БЕЗСТИ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до безсти́дник. Так-бо нічого б і не було, якби вона втекла, а то й стоїть, і регочеться... У! безстидниця! (Г. Квітка-Основ'яненко); Безстиднице! Нема тобі сорому перед матір'ю, перед людьми, перед Богом! (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
4. безстидниця — Безстидниця, -ці ж. Безстыдница. Левиц. І. 309.  Словник української мови Грінченка