безстрасний

БЕЗСТРА́СНИЙ, а, е, рідко.

Який не піддається пристрасті, до всього ставиться з холодним спокоєм, не виявляє ознак пристрасті; байдужий.

У нас люди звикли, що наука та публіцистика мусять говорити мовою сухих, безстрасних мумій, а не живою мовою певної в своїх поглядах людини (Леся Українка);

// Який виражає байдужість.

В холодному, безстрасному тембрі голосу, звичному до панування, Сахно відразу впізнала ту особу, що балакала допіру через гучномовець (Ю. Смолич).

Значення в інших словниках

1. безстрасний — безстра́сний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. безстрасний — -а, -е, рідко. Який не піддається пристрасті, до всього ставиться з холодним спокоєм, не виявляє ознак пристрасті; байдужий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безстрасний — див. безпристрасний  Словник чужослів Павло Штепа
4. безстрасний — БЕЗСТРА́СНИЙ, а, е, рідко. Який не піддається пристрасті, до всього ставиться з холодним спокоєм, не виявляє ознак пристрасті; байдужий.  Словник української мови в 11 томах