безсторонність
БЕЗСТОРО́ННІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до безсторо́нній.
Начко виклав розвідку ясно й зрозуміло, з безсторонністю і спокоєм історика (І. Франко);
Треба віддати належне комісії – вона справді виявила більшу безсторонність, ніж можна було на це сподіватися (І. Кулик).
Словник української мови (СУМ-20)