безсумнівність
БЕЗСУМНІ́ВНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до безсумні́вний.
Дослід, навіть повторений багаторазово і доведений до повної безсумнівності, не дає ще остаточних наукових результатів (з наук. літ.);
Розум дає нам упевненість, безсумнівність, міцність, твердість і визначені судження (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)