безсюжетний
БЕЗСЮЖЕ́ТНИЙ, а, е.
Який не має певного сюжету.
Не можна сказати, що лірика взагалі безсюжетна (з наук. літ.);
Такі новели Марка Черемшини, як “Село потерпає” або “Після бою”, мають характер безсюжетних малюнків, які узагальнено зображують війну як страшне лихо (з навч. літ.);
Молоді прозаїки зазнають впливу традиційно безсюжетної або сюжетно-аморфної прози – їх творам бракує гострої, інтригуючої фабули (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)