безсюжетний

БЕЗСЮЖЕ́ТНИЙ, а, е, літ. Який не має певного сюжету.

Такі новели [М. Черемшини], як "Село потерпає" або "Після бою", мають характер безсюжетних малюнків, які узагальнено зображують війну як страшне лихо (Іст. укр. літ., І, 1954, 692);

Не можна сказати, що лірика взагалі безсюжетна (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 142).

Значення в інших словниках

1. безсюжетний — безсюже́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безсюжетний — -а, -е, літ. Який не має певного сюжету.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безсюжетний — БЕЗСЮЖЕ́ТНИЙ, а, е. Який не має певного сюжету. Не можна сказати, що лірика взагалі безсюжетна (з наук. літ.); Такі новели Марка Черемшини, як “Село потерпає” або “Після бою”, мають характер безсюжетних малюнків...  Словник української мови у 20 томах