безталанність
БЕЗТАЛА́ННІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до безтала́нний.
Історія людських хвороб та їх лікування не може поскаржитися на безталанність давніх зцілювачів (з навч. літ.);
Безталанність безпритульних дітей наприкінці XX ст. знову стала соціальним болем України (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)