Словник української мови у 20 томах

безтарка

БЕЗТА́РКА, и, ж., розм.

Віз або машина, пристосовані для перевезення сільськогосподарських продуктів без тари.

До безтарки, застеленої брезентом, насипали відрами зерно з-під віялки (Ю. Яновський);

На подвір'ї стоїть безтарка, наповнена яблуками (М. Стельмах).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. безтарка — безта́рка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. безтарка — -и, ж., розм. Віз або машина з високими бортами, пристосовані для перевезення сільськогосподарських продуктів без тари.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безтарка — ВІЗ (з запряжкою коней, волів), ПІДВО́ДА, ХУ́РМАНКА заст., ФУ́РМАНКА заст., ФІ́РМА́НКА діал., ФІ́РА діал.; ХУ́РА (великий); ФУРГО́Н, ХАЛАБУ́ДА, ХУРГО́Н розм., БАЛАГУ́ЛА заст.  Словник синонімів української мови
  4. безтарка — БЕЗТА́РКА, и, ж., розм. Віз або машина, пристосовані для перевезення сільськогосподарських продуктів без тари. До безтарки, застеленої брезентом, насипали відрами зерно з-під віялки (Ю. Янов., Мир, 1956, 103); На подвір’ї стоїть безтарка, наповнена яблуками (Стельмах, На.. землі, 1949, 557).  Словник української мови в 11 томах