безтарка
БЕЗТА́РКА, и, ж., розм.
Віз або машина, пристосовані для перевезення сільськогосподарських продуктів без тари.
До безтарки, застеленої брезентом, насипали відрами зерно з-під віялки (Ю. Яновський);
На подвір'ї стоїть безтарка, наповнена яблуками (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)