безтенденційність
БЕЗТЕНДЕНЦІ́ЙНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. безтенденці́йний.
Найголовніше ж, що приваблює в праці І. Огієнка “Історія української літературної мови”, – це її безтенденційність, її об’єктивна науковість (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)