безтенденційність

БЕЗТЕНДЕНЦІ́ЙНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. безтенденці́йний.

Найголовніше ж, що приваблює в праці І. Огієнка “Історія української літературної мови”, – це її безтенденційність, її об’єктивна науковість (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безтенденційність — безтенденці́йність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. безтенденційність — -ності, ж. Абстр. ім. до безтенденційний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безтенденційність — БЕЗТЕНДЕНЦІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Відсутність певної тенденції. Партія послідовно розвінчувала міф про "надкласовість", безтенденційність преси і літератури (Рад. літ-во, 3, 1958, 4). Словник української мови в 11 томах