безтерміновий

БЕЗТЕРМІНО́ВИЙ, а, е.

Не обмежений певним терміном (див. те́рмін¹ 1); безстроковий.

Та чи ж тільки творчість його ляже жертвою на потворний шлюбний олтар? Хіба не дає він гуртову запродажну на всі свої поцілунки, безтермінового векселя на любов..? (В. Підмогильний);

К. В. Квітка у рапорті голові Сімферопольського окружного суду повідомляє, що його дружина отримала безтерміновий паспорт (з публіц. літ.).