безтерміново

БЕЗТЕРМІНО́ВО.

Присл. до безтерміно́вий.

Рішенням Центральної ради у березні 1947 р. було безтерміново обмежено переробку нафти з огляду на недостатній видобуток вітчизняної сировини і труднощі імпорту (з наук. літ.);

Обмеження – це установлена посадовою особою держсанепідемслужби заборона на певний термін або безтерміново перевищувати визначені параметри (кількісні, якісні та інші) (з мови документів);

Сучасний атомний підводний човен може бути під водою практично безтерміново (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me