безутішність

БЕЗУТІ́ШНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до безуті́шний.

Самотність, народжена відчаєм, концентрує в собі безутішність та безвихідність і, переповнившись ними, стає безкінечно тяжкою, вона заповнює все існування (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. безутішність — безуті́шність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. безутішність — -ності, ж. Абстр. ім. до безутішний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безутішність — БЕЗУТІ́ШНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безуті́шний.  Словник української мови в 11 томах