безхазяйний
БЕЗХАЗЯ́ЙНИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що безгоспода́рний 3.
Відповідно до статті 137 Цивільного кодексу майно, яке не має власника або власник якого невідомий, визнається безхазяйним майном (з наук. літ.);
Спирт безхазяйний або конфіскований чи такий, що перейшов у власність держави з інших підстав, зберігається в місцях зберігання спирту, внесених до Єдиного реєстру, згідно з договорами, укладеними із суб'єктами підприємницької діяльності (з мови документів);
Безхазяйний склад алкогольних напоїв виявили працівники податкової міліції (з газ.);
Був знайдений безхазяйний будинок, хазяїн якого вмер, а спадкоємців не виявилося (з газ.);
Безхазяйний, засмічений, знівечений сокирами, але усе ще унікальний Голосіївський ліс ніяк не дочекається справжнього хазяїна (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)