безхазяйний

безхазя́йний

-а, -е.

Який не має власника.

Безхазяйна річ — річ, яка не має власника чи власник якої не відомий, або річ, від права власності на яку власник відмовився.

Значення в інших словниках

1. безхазяйний — БЕЗХАЗЯ́ЙНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що безгоспода́рний 3. Відповідно до статті 137 Цивільного кодексу майно, яке не має власника або власник якого невідомий, визнається безхазяйним майном (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах