безхаття

БЕЗХА́ТТЯ, я, с., розм.

Відсутність хати.

Поблизу співав .. старий кобзар, висушений усіма вітрами України, .. виснажений безхаттям і безхліб'ям (О. Ільченко).

Значення в інших словниках

1. безхаття — безха́ття іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. безхаття — -я, с. Брак хати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безхаття — БЕЗХА́ТТЯ, я, с. Брак хати. Поблизу співав.. старий кобзар, висушений усіма вітрами України, ..виснажений безхаттям і безхліб’ям (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 465).  Словник української мови в 11 томах