безхатній
БЕЗХА́ТНІЙ, я, є, розм.
Який не має хати, домівки; бездомний.
Безхатні бурлаки п'яніли од них [страхів], а над маєтками плакали сови (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)БЕЗХА́ТНІЙ, я, є, розм.
Який не має хати, домівки; бездомний.
Безхатні бурлаки п'яніли од них [страхів], а над маєтками плакали сови (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)