Значення в інших словниках
-
безхатній —
безха́тній прикметник
Орфографічний словник української мови
-
безхатній —
Бездомний, БЕЗПРИТУЛЬНИЙ; (рід) мандрівний, кочовий; ЕВ. безмаєтний, безсімейний, самотній.
Словник синонімів Караванського
-
безхатній —
-я, -є. Який не має хати, домівки; бездомний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
безхатній —
БЕЗХА́ТНІЙ, я, є, розм. Який не має хати, домівки; бездомний. Безхатні бурлаки п'яніли од них [страхів], а над маєтками плакали сови (П. Панч).
Словник української мови у 20 томах
-
безхатній —
див. бідний
Словник синонімів Вусика
-
безхатній —
БЕЗДО́МНИЙ (який не має житла, притулку); БЕЗХА́ТНІЙ (який не має своєї хати); БЕЗПРИТУ́ЛЬНИЙ, БЕЗПРИХИ́ЛЬНИЙ діал., БЕЗПРИЧА́ЛЬНИЙ діал. (позбавлений домашнього притулку, родинної опіки).
Словник синонімів української мови
-
безхатній —
БЕЗХА́ТНІЙ, я, є. Який не має хати, домівки; бездомний. Безхатні бурлаки п’яніли од них [страхів], а над маєтками плакали сови (Панч, Солом, дим, 1929, 77).
Словник української мови в 11 томах
-
безхатній —
Безхатній, -я, -є Бездомный. Розлетілось по Вкраїні безхатнєє птаство. — затрусилось по будинках вельможнеє панство. К. Досв. 14.
Словник української мови Грінченка