безхатченко —
безха́тченко іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
безхатченко —
безхатько, -а, ч. Те саме, що безхатній.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безхатченко —
БЕЗХА́ТЧЕНКО, а, ч., розм. Те саме, що безха́тник. І може б у наймах вік прожив [Тиміш] безхатченком, якби не революція (В. Минко).
Словник української мови у 20 томах
безхатченко —
див. бідний
Словник синонімів Вусика
безхатченко —
БЕЗДО́МНИК розм. (той, хто не має житла, притулку); БЕЗХА́ТНИК розм., БЕЗХА́ТЧЕНКО розм. рідше (той, хто не має своєї хати); БЕЗПРИТУ́ЛЬНИК, БЕЗПРИТУ́ЛЬНИЙ (звичайно про дітей). Не нагадуйте мені, що я знов сирота і бездомник (А.
Словник синонімів української мови
безхатченко —
БЕЗХА́ТЧЕНКО, а, ч., дорев. Те саме, що безха́тник. І може б у наймах вік прожив [Тиміш] безхатченком, якби не революція (Минко, Вибр., 1952, 145).
Словник української мови в 11 томах