Значення в інших словниках
-
безхатченко —
безха́тченко іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
безхатченко —
безхатько, -а, ч. Те саме, що безхатній.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
безхатченко —
БЕЗХА́ТЧЕНКО, а, ч., розм. Те саме, що безха́тник. І може б у наймах вік прожив [Тиміш] безхатченком, якби не революція (В. Минко).
Словник української мови у 20 томах
-
безхатченко —
БЕЗДО́МНИК розм. (той, хто не має житла, притулку); БЕЗХА́ТНИК розм., БЕЗХА́ТЧЕНКО розм. рідше (той, хто не має своєї хати); БЕЗПРИТУ́ЛЬНИК, БЕЗПРИТУ́ЛЬНИЙ (звичайно про дітей). Не нагадуйте мені, що я знов сирота і бездомник (А.
Словник синонімів української мови
-
безхатченко —
Безха́тченко, -ка, -кові, -ку! -нки, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
безхатченко —
БЕЗХА́ТЧЕНКО, а, ч., дорев. Те саме, що безха́тник. І може б у наймах вік прожив [Тиміш] безхатченком, якби не революція (Минко, Вибр., 1952, 145).
Словник української мови в 11 томах