Значення в інших словниках
-
безхатько —
безха́тько іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
безхатько —
див. безхатченко.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
безхатько —
БЕЗХА́ТЬКО, а, ч., розм. Те саме, що безха́тник. На вокзалі затримали особу без документів, яка мала характерний для безхатьків вигляд (з газ.); Вандалом виявився місцевий безхатько, який здав шматки металу на брухт (з газ.).
Словник української мови у 20 томах
-
безхатько —
Безха́тько, -ка; -тьки, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
безхатько —
Безхатько, -ка м. = безхатник. Харьк. г. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка