безхліб'я
БЕЗХЛІ́Б'Я, я, с.
Стан, коли немає хліба; голод.
То побило меншого брата в полі три недолі: Одно – безвіддя, А друге – безхліб'я, А третє – буйний вітер у полі повіває Та бідного козака з ніг валяє (з народної пісні);
– Нічого, мамо, – сказала до свекрухи господарка хати, – хіба наше безхліб'я од ледарства? (Ю. Яновський);
Ні, ви, українці, не будете тим третім братом з думи про братів, яких по дорозі з чужоземної неволі спіткало три лиха: безводдя, безхліб'я та безправ'я (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)