1. Словник української мови у 20 томах

безхліб'я

БЕЗХЛІ́Б'Я, я, с.

Стан, коли немає хліба; голод.

То побило меншого брата в полі три недолі: Одно – безвіддя, А друге – безхліб'я, А третє – буйний вітер у полі повіває Та бідного козака з ніг валяє (з народної пісні);

– Нічого, мамо, – сказала до свекрухи господарка хати, – хіба наше безхліб'я од ледарства? (Ю. Яновський);

Ні, ви, українці, не будете тим третім братом з думи про братів, яких по дорозі з чужоземної неволі спіткало три лиха: безводдя, безхліб'я та безправ'я (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безхліб'я — безхлі́б'я іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. безхліб'я — -я, с. Стан, коли немає хліба; голод. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безхліб'я — див. голод Словник синонімів Вусика
  4. безхліб'я — ГО́ЛОД (тривале недоїдання через брак їжі), ГОЛОДУВА́ННЯ, ГОЛОДНЕ́ЧА розм.; БЕЗХЛІ́Б'Я (коли нема хліба). Пішов чоловік з косою і торбиною за плечима, а діти його висихають з голоду, мов сіно (М. Словник синонімів української мови