безхліб'я

ГО́ЛОД (тривале недоїдання через брак їжі), ГОЛОДУВА́ННЯ, ГОЛОДНЕ́ЧА розм.; БЕЗХЛІ́Б'Я (коли нема хліба). Пішов чоловік з косою і торбиною за плечима, а діти його висихають з голоду, мов сіно (М. Стельмах); Десь після триденного голодування про їжу навіть не думалось — ніби й не існувало на світі ні борщів, ні хліба (Ю. Збанацький); Тяжка була хвороба для виснаженого голоднечею хлопчика (Ф. Бурлака); Я живу у тривозі за безправних людей з далини, Бо вмирають вони на морозі, Бо вмирають з безхліб'я вони (Я. Шпорта).

ГО́ЛОД (гостра нестача продуктів харчування у певній місцевості), ГОЛОДНЕ́ЧА розм.; БЕЗХЛІ́Б'Я (неврожай злаків). — У місті голод. Землю їмо... (О. Довженко); Неврожаї, спричинювані несприятливими кліматичними умовами, приводили до голоднечі (з журналу); Запустілі лежать поля. А люди задихаються від безхліб'я (І. Цюпа).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безхліб'я — безхлі́б'я іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. безхліб'я — -я, с. Стан, коли немає хліба; голод. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безхліб'я — БЕЗХЛІ́Б'Я, я, с. Стан, коли немає хліба; голод. То побило меншого брата в полі три недолі: Одно – безвіддя, А друге – безхліб'я, А третє – буйний вітер у полі повіває Та бідного козака з ніг валяє (з народної пісні); – Нічого, мамо... Словник української мови у 20 томах
  4. безхліб'я — див. голод Словник синонімів Вусика