безхлібний

ГОЛО́ДНИЙ (який відчуває голод), НЕСИ́ТИЙ, ЗГОЛОДНІ́ЛИЙ, НЕГОДО́ВАНИЙ, НЕНАГОДО́ВАНИЙ (якого не погодували); БЕЗХЛІ́БНИЙ (який не має хліба). — Я повертався з роботи (саме час був рибальський) натомлений і голодний (Ю. Яновський); — Чи не бачили ви.. Десь ненароком сестрички моєї, що тут заблукала.., Може, де вепра напавши неситого, криком гонила? (М. Зеров); Зголоднілі гості накинулися на їжу (З. Тулуб); Я не нездужаю, нівроку, А щось такеє бачить око, І серце жде чогось. Болить, Болить, і плаче, і не спить, Мов негодована дитина (Т. Шевченко); — Якби не я, то воли й кінь стояли б в загороді цілий день ненапоєні й ненагодовані (І. Нечуй-Левицький); То з чого ж будуть жити ті тисячі бехлібних та незарібних людей..? (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

безхлібний — безхлі́бний прикметник Орфографічний словник української мови
безхлібний — -а, -е. Який не родить хліба. Безхлібні степи. || Який не має хліба. || Без хліба. Великий тлумачний словник сучасної мови
безхлібний — БЕЗХЛІ́БНИЙ, а, е. Який не родить хліба. Безхлібні степи; // Який не має хліба. То з чого ж будуть жити ті тисячі безхлібних та незарібних людей тут в Бориславі..? (І. Франко); // Без хліба. Тоді доводилося переживати скрутні безхлібні дні (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
безхлібний — Безхлі́бний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
безхлібний — БЕЗХЛІ́БНИЙ, а, е. Який не родить хліба. Безхлібні степи; // Який не має хліба. То з чого ж будуть жити ті тисячі безхлібних та незарібних людей тут в Бориславі..? (Фр., V, 1951, 357); // Без хліба. Тоді доводилося переживати скрутні безхлібні дні (Стельмах, Хліб.., 1959, 131). Словник української мови в 11 томах
безхлібний — Безхлібний, -а, -е Безхлѣбный. Серед степів безвідних і безхлібних. К. Іов. 63. Побило мене в полі три недолі: перва доля — безхлібна, друга доля — безвідна. АД. І. 111. Словник української мови Грінченка