безхліб'я
безхлі́б'я
-я, с.
Стан, коли немає хліба; голод.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безхліб'я — безхлі́б'я іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- безхліб'я — БЕЗХЛІ́Б'Я, я, с. Стан, коли немає хліба; голод. То побило меншого брата в полі три недолі: Одно – безвіддя, А друге – безхліб'я, А третє – буйний вітер у полі повіває Та бідного козака з ніг валяє (з народної пісні); – Нічого, мамо... Словник української мови у 20 томах
- безхліб'я — див. голод Словник синонімів Вусика
- безхліб'я — ГО́ЛОД (тривале недоїдання через брак їжі), ГОЛОДУВА́ННЯ, ГОЛОДНЕ́ЧА розм.; БЕЗХЛІ́Б'Я (коли нема хліба). Пішов чоловік з косою і торбиною за плечима, а діти його висихають з голоду, мов сіно (М. Словник синонімів української мови