Словник української мови у 20 томах

бейдж

БЕЙДЖ, БЕДЖ, а, ч.

Картка із зазначеним ім'ям, прізвищем, посадою особи, яку прикріплюють до лацкана одягу працівникам установ, учасникам конференцій і т. ін.

Бейдж на білому халаті свідчив, що пані лікарка – не остання людина і в державі, і в науці (із журн.);

Беджі – швидкий та ненав'язливий спосіб ідентифікації користувача (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)