бейджик

БЕ́ЙДЖИК, БЕ́ДЖИК, а, ч., розм.

Зменш. до бейдж, бедж.

Замовник може запропонувати власний логотип для свого бейджика (із журн.);

Бейджики використовують для візуальної ідентифікації користувача (з газ.).

Значення в інших словниках

1. бейджик — А, ч. 1. Картка з особистими даними, що носиться на грудях. Зараз я винесу тобі бейджик акредитації, і ти зможеш пройти. 2. Будь-яке посвідчення. Підійде будь-який бейджик.  Словник сучасного українського сленгу