бейджик
БЕ́ЙДЖИК, БЕ́ДЖИК, а, ч., розм.
Зменш. до бейдж, бедж.
Замовник може запропонувати власний логотип для свого бейджика (із журн.);
Бейджики використовують для візуальної ідентифікації користувача (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бейджик — А, ч. 1. Картка з особистими даними, що носиться на грудях. Зараз я винесу тобі бейджик акредитації, і ти зможеш пройти. 2. Будь-яке посвідчення. Підійде будь-який бейджик. Словник сучасного українського сленгу