1. Словник сучасного українського сленгу

бейджик

А, ч.

1. Картка з особистими даними, що носиться на грудях. Зараз я винесу тобі бейджик акредитації, і ти зможеш пройти.

2. Будь-яке посвідчення. Підійде будь-який бейджик.

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бейджик — БЕ́ЙДЖИК, БЕ́ДЖИК, а, ч., розм. Зменш. до бейдж, бедж. Замовник може запропонувати власний логотип для свого бейджика (із журн.); Бейджики використовують для візуальної ідентифікації користувача (з газ.). Словник української мови у 20 томах