бекар
БЕКА́Р, а, ч., муз.
Нотний знак, що скасовує дію бемоля або діеза, відновлюючи основне звучання ноти.
У сучасній музичній нотації залишився лише звичайний бекар, хоча в минулому використовували також знак дубль-бекар, що скасовував подвійну альтерацію – дубль-бемоль або дубль-діез (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)