бекасик

БЕКА́СИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до бека́с.

Бекасик – пташка сумирненька – вона не реве і скальпів із людини не здіймає (Остап Вишня).

Значення в інших словниках

1. бекасик — бека́сик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. бекасик — -а, ч. Зменш.-пестл. до бекас.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бекасик — БЕКА́СИК, а, ч. Зменш.-пестл. до бека́с. Бекасик — пташка сумирненька — вона не реве і скальпів із людини не здіймає (Вишня, II, 1956, 152).  Словник української мови в 11 томах
4. бекасик — Бекас, -са м. Бекасъ. Вх. Пч. II. 14. ум. бекасик.  Словник української мови Грінченка