бекасик
БЕКА́СИК, а, ч. Зменш.-пестл. до бека́с.
Бекасик — пташка сумирненька — вона не реве і скальпів із людини не здіймає (Вишня, II, 1956, 152).
Словник української мови (СУМ-11)БЕКА́СИК, а, ч. Зменш.-пестл. до бека́с.
Бекасик — пташка сумирненька — вона не реве і скальпів із людини не здіймає (Вишня, II, 1956, 152).
Словник української мови (СУМ-11)