белетризований

БЕЛЕТРИЗО́ВАНИЙ, а, е, літ.

Дієпр. пас. до белетризува́ти.

Літературна якість сценаріїв, особливо у висвітленні позитивного героя, часто відзначалася невиразністю, збідненістю думки і почуттів, глядачі зустрічалися з наспіх белетризованим або віршованим переказом партійних постанов (з наук.-попул. літ.);

// у знач. прикм.

Вся повість М. Білкуна “Валерій Коваленко” скидається на белетризовану педагогічну лекцію (із журн.).

Значення в інших словниках

1. белетризований — белетризо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. белетризований — -а, -е, літ. Дієприкм. пас. мин. ч. до белетризувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. белетризований — БЕЛЕТРИЗО́ВАНИЙ, а, е, літ. Дієпр. пас. мин. ч. до белетризува́ти. Вся повість [М. Білкуна "Валерій Коваленко"] скидається на белетризовану педагогічну лекцію (Рад. літ-во, 3, 1958, 38).  Словник української мови в 11 томах