бельведер
БЕЛЬВЕДЕ́Р, а, ч., архт.
Башта (перев. кругла в плані) на якомусь будинку або альтанка на високому місці, звідки можна оглядати краєвид.
У центрі ділянки була кругла альтанка, або бельведер (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)