бельгійка —
бельгі́йка іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
бельгійка —
Засклена двосхила скриня, служить для культивування розсади, прискорення дозрівання, напр., цвітної капусти, огірків; б. холодна або з обігріванням (гноєм чи гарячою водою).
Універсальний словник-енциклопедія
бельгійка —
БЕЛЬГІ́ЙКА див. бельгі́йці.
Словник української мови в 11 томах