бельетаж
БЕЛЬЕТА́Ж, у, ч.
1. Кращий, звичайно другий поверх житлового будинку.
До портьє підійшов пан з кімнати № 38 на бельетажі (О. Іваненко);
Звичайно він [Ширяєв] у бельетажі, де вікна всі високі й світлі (Василь Шевчук).
2. У театрі – перший ярус лож над партером.
Група студентів з третього ярусу радісно вітала когось в бельетажі (Ю. Мокрієв);
Щербина, ставши в бельетажі, презирливо дивився вниз (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)