бензен

БЕНЗЕ́Н, у, ч., хім.

Те саме, що бензо́л.

Відповідна реакція приєднання до бензену є слабкоендотермічною (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. бензен — -у, ч. Безбарвна горюча рідина із своєрідним запахом, яку добувають з продуктів сухої перегонки кам'яного вугілля або з нафти.  Великий тлумачний словник сучасної мови