бензоколонка
БЕНЗОКОЛО́НКА, и, ж.
1. Агрегат для заправляння автомашин рідким пальним.
Для заправки транспорт під'їжджає до бензоколонки (з навч. літ.);
За один день було перевірено 8 міських бензоколонок (з газ.).
2. Приміщення, в якому діє такий агрегат.
Бензоколонка притулилась край великого парку, що, можливо, далі переходить у ліс (О. Гончар);
У Пирятині дуже смачні пиріжки та славетна бензоколонка, на якій відбувались зйомки одного з найпопулярніших фільмів 60-х років з неперевершеною Надією Рум'янцевою (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)