бензол
БЕНЗО́Л, у, ч., хім.
Безбарвна горюча рідина зі своєрідним запахом, яку добувають з продуктів сухої перегонки кам'яного вугілля або з нафти.
На вулицях пахло бензолом (М. Хвильовий);
Важливе джерело добування бензолу – коксування кам'яного вугілля (з навч. літ.);
Якщо розчинити шматочок сірки у бензолі й випарувати розчин, на дні посудини залишаться жовті ромбоподібні кристалики (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)