бензол

БЕНЗО́Л, у, ч. Безбарвна горюча рідина із своєрідним запахом, яку добувають з продуктів сухої перегонки кам’яного вугілля або з нафти.

Значення в інших словниках

1. бензол — бензо́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бензол — -у, ч. 1》 Найпростіший представник ароматичних вуглеводнів. 2》 заст. Бензен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бензол — БЕНЗО́Л, у, ч., хім. Безбарвна горюча рідина зі своєрідним запахом, яку добувають з продуктів сухої перегонки кам'яного вугілля або з нафти. На вулицях пахло бензолом (М.  Словник української мови у 20 томах
4. бензол — бензо́л (від лат. benzoe – ароматичний сік) органічна сполука, безбарвна летка рідина з своєрідним нерізким запахом. Застосовують у виробництві барвників, пластмас, вибухових речовин, як розчинник жирів, лаків, смол тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. бензол — С6Н6, органічна сполука, найпростіший ароматичний вуглеводень; безбарвна, легкозаймиста рідина, змішується з органічними розчинниками; одержують внаслідок переробки нафти або з кам'яновугільної смоли; дуже важлива хіміч. сировина (напр.  Універсальний словник-енциклопедія