бенкетар

БЕНКЕТА́Р, я́, ч.

Учасник бенкету; любитель бенкетів.

Усі бенкетарі напруго посхапувались, вискакуючи хто куди міг, перевернули стіл з усіма кубками й стравами (І. Франко);

Ось він сидить, цей куций Мефістофель, Недобрих учт похмурий бенкетар (М. Бажан).

Значення в інших словниках

1. бенкетар — бенкета́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. бенкетар — -я, ч. Учасник бенкету; любитель бенкетів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бенкетар — див. п'яниця  Словник синонімів Вусика
4. бенкетар — БЕНКЕТА́Р (учасник бенкету або любитель бенкетів), БЕНКЕ́ТНИК рідше, ПИРУВА́ЛЬНИК заст. Обличчя у бенкетарів, розшарені старкою та добрим венгерським, та литовськими медами, палали вогнем (М.  Словник синонімів української мови
5. бенкетар — Бенкета́р, -ря́, -ре́ві, -ре́м, -та́рю! -тарі́, -рі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. бенкетар — БЕНКЕТА́Р, я, ч. Учасник бенкету; любитель бенкетів. Усі бенкетарі напруго посхапувались, вискакуючи хто куди міг, перевернули стіл з усіма кубками й стравами (Фр., VI, 1951, 77); Ось він сидить, цей куций Мефістофель. Недобрих учт похмурий бенкетар (Бажан, І, 1946, 188).  Словник української мови в 11 томах