бенкетувати
БЕНКЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
Брати участь у бенкеті; гуляти.
Ось що, добрі люди: Я гуляю, бенкетую В неділю і в будень (Т. Шевченко);
Не можуть вони .. схопити автомати, щоб полоснути вогнем і залізом по вікнах, за якими бенкетує п'яна офіцерня (В. Кучер);
До пізньої ночі бенкетує князь із дружиною (Р. Іваничук);
* Образно. Завзято бенкетують пташки на кумачевих кетягах (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)